Сьогодні наукові дослідження неможливі без ефективного використання цифрових технологій. Вони дозволяють не лише зберігати та аналізувати великі обсяги інформації, але й автоматизувати ключові етапи наукової роботи, підвищуючи її ефективність. Саме цим питанням була присвячена відкрита бінарна лекція "Цифрові інструменти для наукового дослідження", яка відбулася 26 лютого 2025 р. на фізико-математичному факультеті нашого університету, до якої також долучилися здобувачі другого і третього рівнів вищої освіти з Державного податкового університету і Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Формат бінарної лекції передбачав участь двох спікерів, які представили різні аспекти використання цифрових технологій у науковій діяльності. Один із спікерів, Олена Семеніхіна (д.пед.н., проф.), зосередила увагу на інструментах для організації та аналізу наукової літератури, бібліографічних менеджерах (Zotero та ін.) для зручного збереження, цитування та управління джерелами; інструментах для обробки статистичних даних (Excel та ін.), що допомагають дослідникам швидко проводити статистичний аналіз емпіричних даних у галузі освіти (Середня освіта); інструментах для аналізу наукової літератури та побудови карт знань (VOSviewer та ін.), які дозволяють візуалізувати метадані статей, будувати мережі цитувань та виявляти тенденції у наукових дослідженнях.
Другою спікеркою була сертифікований експерт в галузі наукометрії д.пед.н., проф. Марина Друшляк, яка розповіла про аналітичні та наукометричні інструменти, які дозволяють оцінювати впливовість наукових робіт та досліджень у наукометричних базах Scopus, Web of Science. Учасники заходу також дізналися, що таке індекс Гірша науковця та імпакт-фактор наукового журналу, уточнили для себе ознаки хижацьких видань.
Лекція мала практичну спрямованість: учасники отримали можливість побачити результати використання різних цифрових інструментів та дізнатися, як ефективно інтегрувати їх у свою наукову діяльність. Було продемонстровано, як автоматизувати процеси збору даних, проводити статистичний аналіз та візуалізувати результати досліджень.
Підсумовуючи, спікери наголосили, що грамотне використання цифрових технологій дозволяє оптимізувати дослідницький процес, підвищити ефективність роботи та розширити можливості для наукової співпраці.
