Сьогодні наукові дослідження неможливі без ефективного використання цифрових технологій. Вони дозволяють не лише зберігати та аналізувати великі обсяги інформації, але й автоматизувати ключові етапи наукової роботи, підвищуючи її ефективність. Саме цим питанням була присвячена відкрита бінарна лекція "Цифрові інструменти для наукового дослідження", яка відбулася 26 лютого 2025 р. на фізико-математичному факультеті нашого університету, до якої також долучилися здобувачі другого і третього рівнів вищої освіти з Державного податкового університету і Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського.
Формат бінарної лекції передбачав участь двох спікерів, які представили різні аспекти використання цифрових технологій у науковій діяльності. Один із спікерів, Олена Семеніхіна (д.пед.н., проф.), зосередила увагу на інструментах для організації та аналізу наукової літератури, бібліографічних менеджерах (Zotero та ін.) для зручного збереження, цитування та управління джерелами; інструментах для обробки статистичних даних (Excel та ін.), що допомагають дослідникам швидко проводити статистичний аналіз емпіричних даних у галузі освіти (Середня освіта); інструментах для аналізу наукової літератури та побудови карт знань (VOSviewer та ін.), які дозволяють візуалізувати метадані статей, будувати мережі цитувань та виявляти тенденції у наукових дослідженнях.
Другою спікеркою була сертифікований експерт в галузі наукометрії д.пед.н., проф. Марина Друшляк, яка розповіла про аналітичні та наукометричні інструменти, які дозволяють оцінювати впливовість наукових робіт та досліджень у наукометричних базах Scopus, Web of Science. Учасники заходу також дізналися, що таке індекс Гірша науковця та імпакт-фактор наукового журналу, уточнили для себе ознаки хижацьких видань.
Лекція мала практичну спрямованість: учасники отримали можливість побачити результати використання різних цифрових інструментів та дізнатися, як ефективно інтегрувати їх у свою наукову діяльність. Було продемонстровано, як автоматизувати процеси збору даних, проводити статистичний аналіз та візуалізувати результати досліджень.
Підсумовуючи, спікери наголосили, що грамотне використання цифрових технологій дозволяє оптимізувати дослідницький процес, підвищити ефективність роботи та розширити можливості для наукової співпраці.
__________________________________________________________________________
Today, scientific research is impossible without the effective use of digital technologies. They allow us not only to store and analyze large amounts of information, but also to automate key stages of scientific work, thereby increasing its efficiency. This was the focus of the open webinar “Digital Tools for Scientific Research,” which took place on February 26, 2025, at the Faculty of Physics and Mathematics of our university, which was also attended by graduate and doctoral students from the State Tax University and the Mykhailo Ostrohradskyi Kremenchuk National University.
The format of the joint lecture involved two speakers who presented different aspects of using digital technologies in scientific work. One of the speakers, Olena Semenikhina (Ph.D. in Pedagogy, Professor), focused on tools for organizing and analyzing scientific literature, bibliographic managers (Zotero, etc.) for convenient storage, citation, and management of sources; tools for processing statistical data (Excel, etc.), which help researchers quickly conduct statistical analysis of empirical data in the field of education (secondary education); tools for analyzing scientific literature and constructing knowledge maps (VOSviewer, etc.), which allow for the visualization of article metadata, the construction of citation networks, and the identification of trends in scientific research.
The second speaker was Marina Drushlyak, Ph.D. in Pedagogy and a certified expert in scientometrics, who discussed the analytical and scientometric tools used to assess the impact of scientific papers and research in the Scopus and Web of Science databases. Event participants also learned about a researcher’s Hirsch index and a scientific journal’s impact factor, and clarified for themselves the characteristics of predatory journals.
The lecture had a practical focus: participants had the opportunity to see the results of using various digital tools and learn how to effectively integrate them into their scientific work. Demonstrations were provided on how to automate data collection processes, conduct statistical analysis, and visualize research results.
In conclusion, the speakers emphasized that the competent use of digital technologies allows for the optimization of the research process, increased work efficiency, and expanded opportunities for scientific collaboration.
