• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей 
• Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатись від ударної хвилі та уламків.Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити в укриття.

• Біжіть в укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги й коли минула вибухова хвиля від застосування ядерної зброї.

• Бігти в укриття треба враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтесь перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому випадку – рухайтесь проти вітру.

• Головний критерій пошуку укриття – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей. Зони будівлі, де  найбезпечніше сховатись у разі застосування ядерної зброї, дивіться на ілюстрації.

• Перш, ніж потрапити в укриття, зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Покладіть одяг в поліетиленовий пакет або герметичний контейнер. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію.
• Переконайтесь, що в приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.
• Дистанціюйтесь від інших людей у приміщенні, не торкайтесь їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.
• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

• Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь та предметів, з якими ви контактуєте.

• Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання!
• Рекомендовано прийняти прохолодний душ з використанням миючих засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до пошкодження шкіри та потрапляння радіонуклідів до організму.
• Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму. Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.
• Поверхні й предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, не залежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.
• За можливості одягніть чистий, щільний максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.
• Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.
• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.

• Переконайтесь, що в приміщення не потрапляє повітря. Закрийте всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть у кімнату, де немає вікон.

• Залишайтесь в укритті впродовж 24 годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

• Не їжте й не торкайтесь нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

• Якщо члени вашої сімʼї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитись там, доки не буде дозволу покинути його.

• Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

• Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

• Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.
• Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги.
• Закрийте всі вікна, двері, люки та будь які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.
• Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).
• По можливості, прикрийте вуха навушниками — це захист від баротравми.
• Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитесь в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.
• Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

• Переконатись, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження у такій надзвичайній ситуації. Правила тут.

• Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитись заздалегідь із іншими батьками та вчителем, що у випадку ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти – не будуть відчиняти, допоки не було дозволу від органів влади.

  Це значить, що прийти і забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула – буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці – нашкодить дітям.

• Переконайтесь, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки. Чи є в адміністрації школи відповідні документи, акти перевірки контролюючих органів, що свідчать про те, що укриття – придатне. Крім цього – акт ДСНС про те, що приміщення в задовільному санітарному та протипожежному стані.

  Деякі заклади мають спеціальні протирадіаційні укриття або більш надійні сховища – герметичні. Однак за відсутності таких допускається перебування в найпростіших укриттях, але в яких дотримані наступні вимоги ( їх дотримання ви можете перевірити самі):

  • розташовується в підвальному (підземному) приміщенні, на цокольному чи на першому поверсі (за умови забезпечення огороджувальними будівельними конструкціями), в основній будівлі школи або не далі, ніж 100 метрів від неї. Поруч не має бути резервуарів з небезпечними хімічні, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями;
  • укриття забезпечене електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності мають бути приміщення для встановлення виносних баків;
  • не має бути ніяких отворів у стінах окрім дверей. Якщо є інші – мають бути закладені мішками з піском або ґрунтом, бетонними блоками чи цеглою;
  • в укритті має бути не менше ніж два евакуаційних виходи. Для укриттів місткістю до 50 осіб допускається один вихід;
  • через укриття не повинні проходити водопровідні, каналізаційні чи інші магістралі;
  • входи мають закриватись посиленими дверима з негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) чи захисними екранами (кам’яними, цегляними, залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
  • в укритті має бути вентиляція;
  • місткість укриття – не менше 1 метра на людину.

• Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше від 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

  • місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати; 
  • теплі ковдри або спальники;
  • поліетиленові пакети;
  • армований скотч для герметизації приміщення;
  • ганчірки та вологі серветки;
  • вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу;
  • питна вода у розрахунку одна особа/2 л на добу; 
  • запас консервів та сублімованої їжі;
  • контейнери для продуктів харчування; 
  • баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд); 
  • резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо); 
  • вогнегасники; 
  • аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги; 
  • Запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу,
    діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг, діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу,
    підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна. Правила йодопрофілактики тут.
  • респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;
  • засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);
  • інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо). 

  Якщо не всі речі є, разом із іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали або знайдіть та принесіть самі.

• Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, у ньому мають бути: пляшка чистої води; поживні батончики чи снеки в герметичних упаковках;
  нотатка від батьків, у якій вказано ПІБ дитини, контактні дані батьків та ближніх родичів (імена, телефони, адреси); телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк; індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів); комплект змінної білизни та одягу; спальник, якщо ними на забезпечує заклад; улюблена іграшка або річ. Інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

  Важливо! Для того аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтесь з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігались у закладі, але в швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

• Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) або адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитись йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі!

• Проговоріть з дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Не залякуйте дитину, але й не прикрашайте події. Поясніть, це важливо для того, аби перечекати небезпеку. Запевніть її, що як тільки небезпека мине, уся ваша родина знову буде разом.

• Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

• Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру:

  • накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.
  • обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.
• Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.
• Обробка ротової порожнини та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою й кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.
• Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.
• Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла постраждалого. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження. 

Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну. 

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту ураження. Далі – індивідуально.

У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла  до 38-40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі  внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).

• Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках їх сайтів чи соцмереж або в офіційних каналах у Viber, Facebook чи Telegram.
• Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.
• Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС і на ній сталася аварія, залишайтеся в приміщенні або негайно зайдіть у нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – в укриття або підвал. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.
• Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.
• Закрийте та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори в приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.
• Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних ємностях так, щоб вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть у холодильник або шафу.
• Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.
• Корисні застосунки для інформування про надзвичайні ситуації: “Тривога” (розробник – Мінцифри), “єТривога” (розроблений українськими IT-волонтерами в Польщі), “Київ Цифровий” (тільки для мешканців столиці)
• Проведіть йодопрофілактику.

• Покидати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.
• Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.
• Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.
• Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може усунути до 90% радіоактивного забруднення й зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації. Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтесь уникнути контакту шкіри з забрудненим одягом. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер та тримайте його подалі від людей та домашніх тварин.
• Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як при проведенні дезактивації в разі ядерного вибуху.
• Одягніть чистий, максимально закритий та щільний одяг.

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та їжа в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин.

Ганчірʼя, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть у пакет чи пластикову коробку, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію й зберігати в місці, не доступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише бутильована вода є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслись заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

• запас продуктів тривалого зберігання
• питна та технічна вода
• аптечка
• готівкові гроші
• ліхтарики, запасні батарейки чи акумулятори до них, свічки
• газовий пальник із запасними балонами для приготування їжі
• вогнегасник
• теплі ковдри, спальні мішки, термобілизна (у випадку холодної пори року)
• тривожна валіза на випадок евакуації або переходу в укриття

• Зберігайте спокій, не панікуйте

• Увімкніть радіоприймач

• Одягніться відповідно до погоди та візьміть тривожну валізу. Бажано покласти документи в герметичні пакети (що має бути в тривожній валізі, читайте в цьому розділі)

• Допоможіть зібратися дітям та людям похилого віку

• Сповістіть про надзвичайну ситуацію родичів, близьких та сусідів

• Переведіть свійських тварин/птахів у безпечні місця або відчиніть двері для вільного виходу

• Якщо є можливість,, негайно залиште зону затоплення

• Перенесіть важливі речі на верхні поверхи або горище, якщо дозволяє становище

• Зачиніть вікна й двері будинку, ущільніть їх дошками, якщо є час

• Вимкніть електро- й газопостачання в будинку

• Підніміться на верхні поверхи чи горище

• Подзвоніть рятувальникам і дайте знати, що ви застрягли і де саме:

  • 112 – Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги
  • 101 – Пожежно-рятувальна служба

• На верхніх поверхах залишайтеся до прибуття рятувальників. Сигналізуйте їм, щоб вони швидше могли вас знайти.  Це можна робити за допомогою ліхтарика або ж вивісити яскраву тканину на вікно.

• Перевірте, чи поблизу немає травмованих. По можливості надайте їм допомогу

• скиньте з себе важкий одяг і взуття

• перевірте, чи є поблизу плаваючі або підвищені предмети, за які ви можете вчепитися й використовувати їх до прибуття допомоги

• не підпливайте до електричних стовпів: дроти можуть бути під напругою, тримайтеся від них якнайдалі

• не переповнюйте рятувальні човни, плоти

• рятуючи, не заходьте у воду, яка вище коліна, адже сильний потік може збити вас і понести за собою

• знайдіть предмети, якими можна допомогти: мотузку, палицю, човен

• за можливості витягніть людину на берег 

  • Якщо особа при свідомості, переверніть на спину та зафіксуйте шийний відділ хребта, щоб вона могла вільно дихати. Укрийте людину, щоб вона не змерзла. Викличте рятувальників.
  • Якщо людина знепритомніла, викличте рятувальників, почніть серцево-легеневу реанімацію.

• переконайтеся, що будинок не отримав пошкоджень

• через небезпеку вибуху скупчених у приміщенні газів не використовуйте відкритий вогонь (сірники, свічки)

• не живіть у будинку, де залишилася стояча вода

• не вмикайте електрику до перевірки фахівцями стану мережі (газ і водогін теж не чіпайте до офіційного дозволу)

• переконайтеся, що електричні кабелі не контактують з водою

• про пошкодження водопровідних, газових, каналізаційних магістралей повідомте комунальників

• усе майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції

• обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені

• просушіть будинок, ретельно очистіть його та продезінфікуйте забруднений посуд

• осушіть підвальні приміщення: відводьте близько третини від загального обсягу води щодня

• не вживайте продукти, які були підтоплені, позбавтеся й консервації, що була під водою

• носіть гумові чоботи

• 3 літри питної води (включно з рідиною, яку споживаємо з їжею)

• 10-12 літрів для гігієни та для приготування їжі.

• Якщо ситуація у вашому місті не критична, місцева влада й комунальні підприємства організовують розвезення води в райони, де відсутнє центральне водопостачання.

• Водопостачання може бути у ваших знайомих з інших районів міста. Сконтактуйте з ними або в чатах інших районів міста з незнайомими людьми та попросіть про допомогу з водою.

• Використовуйте як технічну воду з відкритих водойм, бажано з озер, де вона не застоюється. Якщо немає джерела, найкраще підійде річка чи озеро з чистою водою. Якщо технічна вода потрібна не для миття рук, а наприклад, для змивання унітазу, підійде вода з будь-яких водойм.

• Для миття рук чи інших технічних потреб можна використовувати воду з бачка унітазу. Один бачок у середньому вміщує 6 літрів води.

• Дощова вода. У деяких будинках встановлені злив через дах у спеціальні бочки або кран, через який можна зібрати дощову воду, що стікає з даху.

• Узимку для отримання технічної води можна розтоплювати сніг з вулиці.

• Злийте воду з бойлера, якщо він у вас є. Для цього спершу перекрийте подачу холодної води. Відкрийте запобіжний клапан, який розташований у нижній частині водонагрівача. Відкрийте змішувач у положенні “гаряча вода” і наберіть воду в тару. 

  Якщо ваш бойлер встановлений інакше, знайдіть інструкцію, як злити воду саме з вашої моделі.

• його технічну справність
• чи заповнений бак пальним
• термін придатності страхового полісу
• наявність додаткового пального в каністрах

• сублімовані продукти (каші, супи, локшина)

• консерви м’ясні, рибні, овочеві

• хлібці та печиво

• горішки

• шоколад
• сухофрукти

• Ячна каша
  Залити кип’яченою водою і залишити на 2-3 години.

• Пшоняна каша
  Залити окропом і почекати 1 годину для настоювання.

• Пшенична каша
  Залити окропом і закутати посудину в ковдру, аби зберігалося тепло.  Почекати 30-50 хвилин для настоювання.

• Булгур
  Не варити можна булгур середнього або дрібного розміру. Дрібний булгур настоюється в окропі 20 хвилин, середній – 40 хвилин.

• Гречана каша
  Коричнева гречка продається в магазинах уже готова. На пакуванні зазначено, що вона обсмажена й висушена. Якщо немає газу та електрики, крупу можна заздалегідь замочити водою кімнатної температури, молоком або кефіром. Вона має настоюватись від 5 до 10 годин. Тому краще замочувати її на ніч.

• Перлова каша
  Цю крупу можна заливати як окропом, так і звичайною водою. Але настоюватися в холодній воді вона має від 10 до 24 годин. Тому краще залити її звечора.

• Кускус
  Крупу, залиту холодною водою, достатньо залишити на 20-30 хвилин для приготування. За наявності гарячої води  вистачить 5-10 хвилин.

• Вівсянка (або вівсянка в пластівцях)
  Для приготування в холодній воді залишити настоюватися на 30 хвилин або годину. В окропі – достатньо 20 хвилин.

• Манна каша
  Залийте манну кашу холодною водою або молоком, накрийте та дайте настоятись 15-20 хвилин.

• Кіноа
  Залити холодною водою й залишити на ніч.

• Свічки з пальмового воску. Твердий і нежирний матеріал. Горить практично без запаху. Однак крихкий – його легко зламати.

• Свічки з соєвого свічного воску. Матово-білого кольору, при нагріванні матеріал стає рідким і прозорим з “молочним” запахом.

• Свічки з кокосового воску.  Дорожчі за пальмові і соєві, горять також довше за інші (1 см – до 5 годин) . Однак їх рідко можна знайти у магазинах.

• маленька банка, склянка або чарка з товстим склом

• парафінова свічка

• воскова свічка

• дрібка солі

• олія (рафінована без запаху)

• ніж

• сірники або запальничка

• маленька тарілка (зі скла чи глини)

• картоплина

• імпровізований ґніт – мотузка з натуральної тканини, марлі, бинта чи шнурівка

• олія (рафінована без запаху)

• клапан з плівкою для проведення штучного дихання

• засоби для зупинення кровотечі (турнікет чи кровоспинний бинт з гемостатичним засобом)

• хлоргексидин або спирт для дезінфекції ран

• санітайзер для рук, спиртові серветки

• марлеві серветки різних розмірів, нестерильні марлеві бинти

• еластичні бинти з можливістю фіксації

• 2 пари гумових рукавичок

• спеціальні атравматичні ножиці  для швидкого розрізання одягу на потерпілому

• великий шматок тканини, якою можна буде зафіксувати кінцівку постраждалого

• термоковдра

Не кладіть в аптечку ті засоби та ліки, якими ви не вмієте користуватися. Якщо все ж хочете їх взяти, дізнайтесь заздалегідь, як правильно їх застосовувати. 

Збережіть рецепти для ваших ліків (стежте за терміном придатності), а також імена та телефонні номери ваших лікарів.

• пластирі різних розмірів

• активоване вугілля від інтоксикації

• препарат для зниження жару

• препарат для знеболення

• протиалергічний препарат

• ліки від діареї

• ліки від шлункової інфекції

• краплі на випадок інфекційно-запальних захворювань очей

• ліки, що ви приймаєте (дозування щонайменше на тиждень) з описом способу застосування та дози

• запас масок

Тривожною валізою називають міцний великий зручний рюкзак чи сумку. Складіть необхідний мінімум одягу, предметів гігієни, ліків, інструментів та харчів. Тривожна валіза потрібна для швидкої евакуації, щоб ви не витрачали час на збір речей. 

• паспорт і копії всіх необхідних документів в поліетиленовій упаковці

• гроші (банківські картки та готівку; розподіліть банкноти по різних місцях)

• паперову версію COVID-сертифікату;

• ключі від помешкання та машини

• карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв’язку й обумовлене місце зустрічі вашої родини

• зарядні пристрої для мобільних телефонів та павербанки (портативні зарядні пристрої)

• невеликий радіоприймач

• ліхтарик, сірники, запальничку, свічки

• запасний кнопковий телефон, комплект рацій

• компас, годинник (бажано водонепроникний механічний)

• запасні батарейки

• багатофункціональний інструмент (мультитул), що має лезо ножа, шило, викрутку, ножиці тощо

• загострені ніж, сокиру

• сигнальні засоби: свисток, фаєр

• пакети для сміття

• рулон широкого скотчу

• блокнот, ручку, олівець або маркер

• таблетки для очищення води

• нитки, голки

• шнур синтетичний товщиною 4-5 мм, близько 20 м довжиною

• аптечку

• теплий одяг

• спідню білизну та шкарпетки

• надійне зручне взуття, бажано вологостійке

• намет, каремат, спальник (якщо дозволяє місце)

• гігієнічні засоби

• посуд (казанок, флягу, ложку, кружку)

• два літри питної води на одну людину (така кількість має покрити вашу мінімальну потребу на дві доби, і при цьому не зробить вашу тривожну валізу надто важкою)

• продукти харчування на два дні

• відсканований архів фотографій та документів

• оголошення про ознаки застосування хімічної зброї;
• основні ознаки виявлених хімічних речовин;
• територію їхнього застосування;
• рекомендації щодо запобігання ураження та надання первинної допомоги;
• способи звернення для постраждалих осіб та номери екстрених служб;
• вказівки для осіб, які потребують евакуації з зони ураження;

• двоє або більше осіб стали недієздатними з незрозумілих причин,
• знайдено невідомі рідини, порошки або пари,
• відчуваються незрозумілі запахи або смаки,
• знайдено невідомі та/або покинуті без нагляду матеріали, пристрої чи обладнання,
• спостерігається масова швидка загибель дрібних тварин (птахів, комах),
• спостерігається масовий вияв фізичних симптомів ураження хімічними речовинами (детально про фізичні симптоми читайте нижче).

• Залиште територію ураження. Чим коротшим буде контакт з хімічними речовинами та чим далі ви будете від епіцентру ураження, тим меншою буде потенційна шкода від них.
• Намагайтесь рухатись швидко, але не бігти. Ваше дихання має бути спокійним та повільним, щоб вдихати якнайменше отрути.
• Знайдіть укриття поблизу. Якщо це можливо, повертайтесь у своє помешкання.

• Якщо можливо, підніміться на найвищий поверх і знайдіть кімнату з якомога меншою кількістю вікон та дверей. Хімічні речовини, як правило, важчі за повітря, тому на верхніх рівнях будинків повітря буде чистішим.
• Зменште потік повітря ззовні всередину. Закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори та все інше, що допомагає потрапляти повітрю в приміщення ззовні.
• Не їжте і не пийте нічого, що могло зазнати впливу хімічних речовин.
• Увімкніть новини по радіо, телебаченню чи в Інтернеті, щоб отримувати оновлені повідомлення про здоров’я та безпеку. Вам мають повідомити, коли буде безпечно виходити на вулицю.

• З’їжджайте на узбіччя так, щоб не блокувати та не заважати руху аварійних автомобілів.
• Вимкніть двигун і закрийте всі вентиляційні отвори, які втягують зовнішнє повітря, включаючи вентиляційні отвори кондиціонера. Запуск двигуна та їзда втягують зовнішнє повітря в автомобіль і можуть піддати вас впливу хімічних речовин.
• Щоб звести до мінімуму кількість хімічної речовини, яку ви вдихнете, прикрийте рот і ніс тканиною, наприклад, шарфом або носовою хусткою.
• Слухайте подальші вказівки від аварійного персоналу на місці події або слухайте новини по радіо чи слідкуйте за офіційними джерелами в інтернеті.

• міоз (надмірне звуження зіниць),
• дезорієнтація та пітливість,
• посмикування та судоми,
• подразнення дихальних шляхів і утруднення дихання,
• подразнення очей і шкіри,
• нудота та блювота,
• втрата свідомості.

• Зніміть верхній шар одягу.
• Якщо можливо, покладіть одяг у пакет і закрийте його. Помістіть цей герметичний пакет в інший пакет і запечатайте клейкою стрічкою. Пізніше буде надано інструкції щодо його утилізації або очищення.
• Якщо у вас є ознаки або симптоми впливу їдких або подразливих речовин – наприклад, почервоніння, свербіж та печіння очей або шкіри — промийте їх водою.
• Якщо очі печуть або подразнені, промийте їх водою протягом 10-15 хвилин. Не використовуйте мило для промивання очей.
• Не торкайтеся інших людей, щоб уникнути можливого поширення хімікату.

Під час евакуації з зони ураження хімічною зброєю вдягайте чистий щільний одяг, який максимально закриває всі ділянки тіла. Якщо є можливість, вдягніть окуляри, маски, шапки та рукавички, а також дощовик. Якщо ви маєте перебувати в укритті, зробіть запас води, їжі та предметів першої необхідності. Детальніше про підготовку помешкання до надзвичайної ситуації читайте тут.

Території, які зазнали впливу хімічної зброї, можуть залишатись небезпечними тривалий час, від декількох годин до декількох місяців. Не повертайтесь в зону ураження без відповідних розпоряджень ДСНС та інших екстрених служб.

• Міни призначені для вбивства та каліцтва людей, виведення з ладу транспортних засобів через пошкодження, спричинені вибухом, осколками або, у випадку деяких протитанкових мін, струменем розплавленого металу. Більшість мін встановлюються приховано, тому їх рідко можна побачити. Зазвичай їх закопують в межах 15 см від поверхні землі або кладуть на землю або над землею (наприклад, на кілках або прикріплюють до дерев).
• Міни можуть здетонувати під прямим тиском, з допомогою стяжок, штанг, а також через командний підрив або певною комбінацією цих методів. Зазвичай корпуси мін мають коричневі, оливкові, зелені, чорні, коричневі, сірі або комбіновані кольори. Частина мін з вибуховим ефектом все ще виготовляються з металу або дерева, але більшість сучасних мін виготовляються з пластику, і їх важко виявити за допомогою стандартного обладнання для визначення металу. Такі міни можуть бути водонепроникними, а отже становити небезпеку, навіть якщо вони вкриті водою.
• Ще одним поширеним типом вибухових пристроїв є протипіхотна міна “метелик”. Такі міни мають форму пелюстка та іноді – яскравий колір корпусу, що робить їх дуже привабливими для дітей. Зазвичай вони лежать у великій кількості на відносно обмеженій площі землі.
• До боєприпасів, що не розірвалися, належать гранати, ракети, мінометні, артилерійські снаряди, бомби, касетні боєприпаси та запали. Вони можуть функціонувати майже як наземні міни, вибухаючи від переміщення або дотику. Деякі боєприпаси також містять чутливі до руху термофіксатори або магнітні датчики, інші ж можуть мати функцію таймеру самознищення. Не використовуйте рації в радіусі 15 метрів від нерозірваних боєприпасів – під час передачі рації випромінюють хвилі, які можуть викликати детонацію.
• Міна-пастка — це пристрій або матеріал, призначений для поранення або вбивства, який детонує несподівано, коли людина або транспортний засіб наближається або порушує начебто нешкідливий об’єкт, або виконує начебто безпечну дію. Майже будь-який предмет можна перетворити на міну-пастку, наприклад, автоматний магазин, пачку сигарет, годинник або іграшку. Міни-пастки можуть бути встановлені в будь-якому місці і виглядати як звичайний побутовий предмет.

• У цьому районі можна побачити трупи або скелети тварин.
• На землі знайдено вощену упаковку, яка використовується для зберігання мін, або дерев’яні, пластикові чи металеві контейнери військового вигляду.
• Територія позначена з допомогою традиційного знаку “СТОП МІНИ” у вигляді черепа і схрещених кісток, або підручними засобами: палиці, каміння, стрічка тощо.
• Існують наявні ознаки бойових дій: пошкоджені або знищені транспортні засоби, обладнання та споруди, а також шматки металу, які виглядають як результат вибуху.
• Порушений ґрунт і рослинність. Часто встановлення наземних мін спричиняє порушення в природному середовищі, які в результаті виглядають дивними або недоречними. Наприклад, на ґрунт помітні незначні западини, свіжі прогалини в траві тощо.

•  
  Військові позиції. Міни часто встановлюють на військових позиціях і лініях протистояння та навколо них. Можна їх знайти в цивільних будівлях, які використовувалися як командні або спостережні пункти, в місцях відпочинку армії та навколо них, в зонах засідок, поблизу місць розміщення блокпостів.
•  
  Об’єкти критичної інфраструктури: аеропорти, мости, заводи, склади тощо.
•  
  Зруйновані будівлі та транспортні засоби, обладнання.
•  
  Транспортні маршрути. Міни можна знайти на стежках, дорогах, коліях, перехрестях, а також в уламках або брухті вздовж маршруту.
•  
  Окремі цивільні об’єкти. Вибухові пристрої також можна знайти на переправах через річки, колодязях, водозаборах, в сільськогосподарських угіддях, у виноградниках, садах, в адміністративних будівлях і офісах, на кладовищах.

• Дізнайтесь з офіційних джерел, чи є територія безпечною. Завжди збирайте актуальну інформацію, плануючи свій маршрут. Якщо є ділянка, про яку ви знаєте або підозрюєте, що вона замінована, уникайте її.
• Завжди носіть при собі аптечку.
• Під час руху групою, відстань між членами групи має становити близько 25 метрів.
• Ніколи не ходіть по зарослих ділянках. Замість цього тримайтеся тротуарів і доріжок, якими часто користуються.
• Не заходьте в покинуті будівлі та не відвідуйте безлюдні місця.
• Не торкайтесь підозрілих предметів, а тим більше – мін та снарядів. Ніколи не піддавайтеся спокусі забрати “сувеніри” з зони бою – ви цілком можете активувати нестабільний снаряд або запустити міну-пастку, розроблену спеціально для привернення вашої уваги.
• Не знімайте знищену військову техніку. Під час удару бронебійні снаряди можуть випаровувати токсичні речовини, вдихання яких може призвести до негативних наслідків для здоров’я.
• Тримайтеся якомога далі від потенційних цілей – армійської техніки та автомобілів.
• Обирайте маршрути, якими потенційні цілі зазвичай не користуються.
• Якщо ви випадково натрапили на те, що, на вашу думку, є вибуховим пристроєм, нічого з ним не робіть. Просто відійдіть на безпечну відстань і попередьте перехожих. Повідомте про свою знахідку в екстрену службу.

• Не подорожуйте вночі. Плануйте свою подорож так, щоб вона закінчилася за дві години до заходу сонця. Це дозволить вам завчасно реагувати на надзвичайну ситуацію. Крім того, вночі неможливо побачити попереджувальні знаки та підказки щодо мін.
• Якщо ви їдете в колоні, за можливості залишайте між транспортними засобами відстань 100 метрів.
• Дотримуйтеся маршрутів, які часто використовуються, і залишайтеся в зоні проїзду дороги.
• По можливості залишайтеся на дорогах з твердим покриттям, адже вони, як правило, рідше бувають замінованими. Однак вибоїни та узбіччя доріг з твердим покриттям дають можливість приховати міну, тому уникайте вибоїн та з’їздів з дороги.
• На ґрунтових дорогах залишайтеся на наявних коліях.
• Ніколи не об’їжджайте блокпости колишніх військових позицій. Ніколи не проїжджайте крізь будь-що на дорозі. Паперовий пакет, шматок тканина або дошка можуть приховувати міни.
• Завжди носіть з собою аптечку, не залишайте її у своєму автомобілі.
• Не пересувайте перешкоди – вони можуть бути заміновані.

• Негайно припиніть рух. Не ворушіться і не рухайте ногами.
• Огляньте землю навколо ніг, щоб переконатися, що ваша позиція безпечна.
• Повільно й уважно, не рухаючись, подивіться навколо, щоб побачити, чи можете ви помітити міни, дроти тощо.
• Присідайте, не рухаючи ногами, і візуально відшукайте дроти чи сліди мін.
• Негайно попередьте оточуючих. Зателефонуйте про допомогу в екстрену службу, але тримайте інших якомога далі від небезпечної ділянки.
• Огляньте місцевість. Що ще можна побачити: міни, дроти, мінні знаки?
• Візуально знайдіть найближчу безпечну зону – останнє місце, про яке ви знали, що знаходитесь на твердій безпечній поверхні, наприклад, на асфальтованій дорозі, ґрунтових колії, бетонній чи сталевій конструкції.
• Не рухайтеся, якщо не можете визначити безпечну зону або дістатися до неї.
• Дочекайтеся прибуття допомоги.

• Припиніть будь-який подальший рух автомобіля, не намагайтеся виїхати заднім ходом та не рухати кермо.
• Залишайтеся всередині транспортного засобу. Зберігайте спокій.
• Якщо можете, надайте першу допомогу пасажирам автомобіля, які її потребують.
• Повідомте і попередьте людей навколо вас. Використовуйте автомобільний гудок, щоб привернути до себе увагу, але не підпускайте людей до небезпечної ділянки. Зверніться за допомогою до екстреної служби.
• Зверніть увагу на місцевість. Що ще можна побачити?
• Огляньте місцевість з метою виявити підозрілі предмети, міни, дроти, попереджувальні знаки.
• Не змінюйте свого положення. Вам на допомогу прийде кваліфікована допомога.
• Якщо вам доведеться залишити транспортний засіб (наприклад, якщо ваш автомобіль горить), виходьте з нього таким чином, щоб вам не доводилося торкатися землі, доки ви не станете на колії обличчям назад, як ви прийшли. Заходьте лише настільки далеко, наскільки це необхідно, щоб опинитись в безпеці. Не зрушайте з безпечного місця до прибуття допомоги. Якщо вас більше одного, виходьте по одному, тримаючи дистанцію 25 метрів один від одного.

• Переконайтеся, що ви самі перебуваєте в безпеці.
• Зберігайте спокій. Не поспішайте до жертви і не намагайтеся врятувати її на замінованій території.
• Зателефонуйте в екстрену службу і викличте швидку допомогу.
• Зверніть увагу на час і точне місце інциденту.
• Попередьте постраждалого, щоб він не рухався, і повідомте йому, що допомога вже в дорозі.
• Якщо ви можете безпечно дістатись постраждалого, зупиніть кровотечу та надайте першу невідкладну допомогу в межах вашої підготовки.
• Стабілізуйте постраждалого та підготуйтесь до транспортування.

• Переконайтеся, що ви самі перебуваєте в безпеці.
• Зберігайте спокій. Не поспішайте до жертви і не намагайтеся врятувати її на замінованій території.
• Зателефонуйте в екстрену службу і викличте швидку допомогу.
• Зверніть увагу на час і точне місце інциденту.
• Попередьте постраждалого, щоб він не рухався, і повідомте йому, що допомога вже в дорозі.
• Якщо ви можете безпечно дістатись постраждалого, зупиніть кровотечу та надайте першу невідкладну допомогу в межах вашої підготовки.
• Стабілізуйте постраждалого та підготуйтесь до транспортування.

• Завершене навчання військових з опанування новою технікою. Нині у Великій Британії, США, Німеччині, Польщі та країнах Балтії готують підрозділи для роботи на нових для України типах техніки.

• Протиповітряна та протиракетна оборона. Щоб наступальні дії були успішними, війська мають бути прикритими системами ППО. Йдеться про «SKYNEX», «PATRIOT», «IRIS-T».

• Вогнева підтримка з повітря. Щоб уразити противника, необхідні сучасні літаки західного виробництва, зокрема багатофункціональні F-16. Концепції бойових дій НАТО передбачають домінування в повітрі – без F-16 це дуже складно.

• Велика кількість інженерної техніки для укладання мостів та розмінування. Вона забезпечить подолання водних перешкод, траншей та замінованих окупантами територій.

• Зв’язок для передачі інформації та управління. Ідеться про Starlink.

• Сприятливі погодні умови. Техніка має вільно просуватися вперед.

• Не розголошувати військову інформацію (конфіденційну чи таємну). Уникайте розмов про плани дій військ або їх розташування, щоб запобігти потраплянню такої інформації до небажаних осіб. Уникайте дискусій про військові події з колегами, друзями та знайомими. Якщо вам ставлять запитання на ці теми, краще не відповідати на них. Поважайте один одного й домовтеся не обговорювати нічого.

• Обмежити доступ до соціальних мереж та інтернет-форумів. Зменшити кількість постів та повідомлень про військові плани та дії (а за можливості – узагалі не писати про це). Уникайте обговорення подій на публічних форумах, які доступні широкій аудиторії.

• Не дзвонити й не писати друзям, родичам чи знайомим на передову для запитів щодо військових дій, якщо ви не є частиною операції. Уникайте також надсилання повідомлень членам родин військовослужбовців з проханням про детальну інформацію через власну «цікавість».

• Дотримуватись інструкцій Міноборони та Генштабу щодо інформаційної тиші. Слід звернути увагу на те, що невиконання таких інструкцій може мати наслідки для безпеки військових.

• Не поширювати чутки та плітки. Не підтверджена офіційними джерелами інформація про дії військових може створити додаткові проблеми та ускладнити виконання завдань.

• Завжди носіть із собою документ, що посвідчує особу. Гроші й документи тримайте в різних місцях: так у вас буде більше шансів їх зберегти.

• Тримайте в кишені одягу записи про групу крові й про можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати, хронічні захворювання тощо).

• Намагайтеся якнайменше перебувати поза житлом і роботою без важливої причини, уникайте місць скупчення людей.

• За можливості уникайте демонстрації патріотичної атрибутики: це може спровокувати агресора.

• Пам’ятайте, де розташовані найближчі від оселі, роботи чи місць, які ви часто відвідуєте, сховища та укриття.

• Не повідомляйте про свої плани людям із сумнівною репутацією та малознайомим.

• Не сперечайтеся з незнайомими людьми, щоб уникнути можливих провокацій.

• Уникайте колон техніки й не стійте біля військових машин.

• Не фотографуйте й не знімайте відео в присутності людей у військовій формі. Не намагайтеся зафіксувати їхні дії.

• Не спостерігайте за ходом військових дій, ховайтеся одразу, як почуєте постріли.

• Не носіть із собою зброї, не показуйте військовим нічого, що навіть за формою може нагадувати зброю.

• Не підбирайте покинутої зброї або боєприпасів.

• Не торкайтеся вибухонебезпечних або просто невідомих чужих речей, бо звичайні побутові предмети можуть бути заміновані. Натомість негайно повідомте про них територіальні органи ДСНС та МВС за телефонами 101 та 102.

• Не носіть армійської форми, камуфльованого одягу чи одягу з шевронами. Надавайте перевагу одягу темних кольорів, що не привертає уваги. Уникайте будь-яких символів, адже вони можуть викликати непередбачувану реакцію.

  
  

• вогнепальну зброю, набої, гранати або спецзасоби, якщо ви не військовий або якщо ця зброя не зареєстрована;

• вибухівку;

• холодну зброю без дозволу на неї, виняток –  кухонні, спортивні або мисливські ножі);

• наркотики, психотропи та отруйні речовини;

• самозаймисті речовини (білий фосфор чи фосфористий і кремнистий водень);

• легкозаймисті речовини, наприклад, бензин або ацетон;

• радіоактивні речовини;

• газові балони, які були у вжитку.

• Не торкайтесь проводів, і не намагайтесь їх полагодити!

• Якщо провід, обірвався й упав поблизу – виходьте із зони ураження струмом дрібними кроками або стрибками (тримаючи ступні ніг разом), щоб уникнути ураження струмом.

• Бачите обірваний дріт лінії електропередач – не підходьте до нього ближче, ніж на 8м та повідомте диспетчера ремонтно- експлуатаційного управління або обленерго (телефони диспетчерів вказані на розподільчих щитах, силових шафах, трансформаторних підстанціях).

• Знайдіть найближче укриття або прямуйте додому.

• Вимкніть з розеток електроприлади, щоб уникнути їх пошкодження через перепади напруги.

• Не використовуйте газові плити для обігріву. Є небезпека отруїтись чадним газом.

• Якщо в домі є ліфт, переконайтеся, що у ньому ніхто не застряг.

• Навідайтеся до сусідів похилого віку  і дізнайтесь, чи необхідна їм допомога.

• Стежте за офіційними повідомленнями влади або ДСНС. Якщо мобільна мережа не працює, знайдіть радіо на батарейках.

• Якщо ви використовуєте генератор – встановіть його поза межами приміщення і подалі від вікон.

• Заздалегідь майте вдома: 

  • радіоприймач та ліхтарики на батарейках 
  • запас сірників, свічок і сухого спирту
  • заряджений павербанк 
  • тижневий запас питної води та консервів або сублімованої їжі
  • аптечку, включаючи особисті ліки мінімум на тиждень.

• Обирайте речі світлого кольору: так вас легше помітити на дорозі. Людей у чорному майже не видно, коли немає вуличного освітлення. Не обов’язково надягати все біле. Світлим має бути половина вашого одягу (куртка або штани)

• Придбайте світлоповертальні елементи одягу. Це може бути браслет, стрічка на руку чи рюкзак, наклейка або жилет. Наклейку або стрічку на руку можна придбати за 50 гривень. Жилети – 100-300 гривень. Так вас точно помітить водій. За статистикою, світловідбивачі зменшують ризик наїзду авто в шість разів.

  Звертаємо увагу, що з 2021 року діє пункт 4.4 Правил дорожнього руху, в якому йдеться, що в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи.

• Подбали про себе та членів сім’ї – подбайте про своїх домашніх улюбленців. Придбайте їм нашийник, що світиться або одежину зі світлоповертальними елементами.

• їх варто розміщувати на рівні зору водія;

• найкраще помітні елементи розміром понад 15 кв. см;

• найкраще помітний колір світловідбивача — жовтий;

• прикраси-світловідбивачі, нашивки або брелоки на сумках і рюкзаках краще вішати з боку руху автомобіля стосовно вас або з обох боків;

• особлива увага — дітям. Світловідбивних елементів на їхньому одязі має бути чимало. Розташовуйте їх на рівні голови, корпусу і рук дитини — через менший зріст діти менш помітні на дорогах.

• Кличте на допомогу! Повідомте, де ви та що з вами сталося. Якщо вас почули, чекайте, поки розбирають завал.

• Якщо вас ніхто не чує: спробуйте вивільнити руки та ноги без різких рухів.

• Оцініть ситуацію: чи бачите, що на вас впало, чи під силу вам розібрати завал?

• Якщо так, обережно почніть його розбирати. Пр цьому намагайтеся не зачепити те, на чому все тримається.

• Якщо не впевнені у своїх силах, чекайте на допомогу!

• Пробуйте й далі сповістити про себе: телефонуйте, кричіть, гучно стукайте по трубах.

• Якщо вас досі ніхто не почув, продовжуйте спроби розбирати завал.

• Після звільнення огляньте себе та надайте самодопомогу: зупиніть кровотечу, зафіксуйте зламану кінцівку.

• викликайте працівників ДСНС для усунення наслідків та складання відповідного акту; не забудьте отримати копію цього акту;

• зверніться до відповідної районної держадміністрації з заявою щодо складення акту обстеження житла або ж – спробуйте скласти акт руйнування самостійно;

• обов’язково зробіть фото- та відеофіксацію руйнувань;

• спробуйте зібрати квитанції купівлі рухомого майна (наприклад, побутової техніки, яка була в помешканні), фото майна до і після події;

• залучайте сусідів та свідків руйнування (пожежі, обстрілу тощо), зафіксуйте їхні письмові пояснення;

• за наявності, зберігайте статті, фото та відео зі ЗМІ щодо цих подій.

• якщо ви знаходитесь на території активних бойових дій, або якщо робота ДСНС у вашому районі ускладнена, ви можете самостійно скласти опис пошкоджень, залучивши сусідів та свідків, та зафіксувати їх з допомогою фото- та відеозйомки.

• Дистанційно через додаток “Дія”.

• Особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП) незалежно від вашого місця проживання чи перебування

• Особисто в нотаріуса незалежно від вашого місця проживання чи перебування

• В застосунку оберіть меню “Послуги”, “єВідновлення” “Повідомити про пошкоджене майно” та стрілочка вправо.

• Якщо дані про ваше житло є в електронному реєстрі, вони завантажуються автоматично, якщо ні, введіть вручну тип, площу та адресу помешкання.

• Оберіть, в якому стані ваше майно. Наприклад, є ушкодження, але некритичні, або житло знищене повністю.

• Вкажіть, чи належить ваше майно до об’єктів культурної спадщини та скільки людей там проживало.

• Вкажіть дату та характер пошкоджень, а також додайте фото й відео, якщо у вас вони є. Залишіть свої контактні дані.

• Повідомити про пошкоджене житло Уряду (5 пункт). Якщо робили це раніше – повторно не потрібно

• Відкрити рахунок єВідновлення:

  • у відділенні банку-партнера відкрити картку з допомогою працівників установи (Банки-партнери: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ)
  • відкрити картку онлайн у мобільному застосунку банку-партнера

• Подати заяву через застосунок “Дія”:

  • у застосунку оберіть меню “Послуги”, “єВідновлення”, “Подати заяву про виплату” та стрілочка вправо. 
  • якщо дані про ваше житло є в електронному реєстрі, вони завантажуються автоматично, якщо ні, введіть вручну тип, площу та адресу помешкання.
  • вкажіть, чи робили ремонт 
  • вкажіть пільгову категорію, якщо маєте
  • залиште контактні дані
  • підтвердіть рахунок для виплат
  • підпишіть заяву

• Зафіксувати факт пошкодження. 

  • Зробіть якнайбільше фото та відео місця події та самої автівки. Бажано, щоб була прив’язка до місцевості та будинків. Так, аби на фото було чітко видно навколишнє середовище.
  • Знайдіть щонайменше двох свідків, які письмово підтвердять факт пошкодження. Візьміть у них контакти, аби за потреби ви могли з ними зв’язатися.
  • Перегляньте новини щодо відповідної події та зробіть знімки екрану або скопіюйте посилання на публікації в ЗМІ
  • Зверніться до поліції. Важливо, щоб поліціянти склали протокол огляду місця події та внесли відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

  Якщо можливості звернутися особисто до поліції немає, варто надіслати їм (цінним поштовим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення) заяву з доданими доказами щодо події та копіями документа, що посвідчує особу, і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

• Визначити розмір збитків.

  • Замовте автотоварознавчу експертизу. Експерт зробить висновок про розмір збитків.
  • Зберіть усі можливі квитанції та чеки, акти виконаних робіт, інші документи щодо витрат, яких зазнав власник транспортного засобу через його пошкодження

• Зверніться до вашої страхової компанії (якщо автівка застрахована).

  • Зателефонуйте та повідомте про ситуацію.
  • Перегляньте умови вашого страхового договору.
  • Уточніть, чи можлива компенсація за вашим договором у цій ситуації. Деякі договори містять пункт про можливість часткового відшкодування у випадку пошкодження внаслідок бойових дій. Іноді страхові компанії пропонують укладати додатковий договір до чинного на такий випадок. Максимальна ціна відшкодування не може перевищувати 300 тисяч гривень.
  • Надішліть страховій компанії всі зібрані вами дані: фото та відео, протокол поліції.

  Важливо: на окупованих територіях та в місцях, де тривають активні бойові дії, часткова компенсація від страхової компанії не чинна. Однак і в такому випадку на майбутнє обов’язково варто документувати всі факти пошкоджень.

• здорова людина віком від 18 років і вагою від 50 кг

• без тимчасових (наприклад, нещодавно перехворіли, вживали ліки, зробили татуювання чи вакцинувалися) чи абсолютних (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет тощо) протипоказань.

• не приймайте ліки (щодо винятків варто порадитись із лікарем) за 3 доби до донації;

• не їжте чорницю за 3 доби до донації;

• не їжте копчену, гостру, пряну та смажену їжу, буряк, насіння соняшнику, снеки, солодкі магазинні напої, ковбасні вироби, кетчуп, майонез та інші магазинні соуси та маринади, не вживайте алкоголь за 2 доби до донації;

• не їжте горіхи, фініки, банани, соління, не лікуйте та не робіть професійну чистку зубів за добу до донації;

• не паліть мінімум за дві години до та після донації;

• не пийте каву за 4-5 годин до донації.

• поспати 7-8 годин напередодні донації;

• за 2-3 години до донації поснідати, наприклад, кашею чи макаронами, звареними на воді, можна також додати пропареної риби та відвареного м’яса нежирних сортів (деякі центри крові наполягають на відмові від м’яса та риби напередодні донації — слід уточнити цей момент на етапі планування);

• безпосередньо перед донацією випити води, солодкого чаю чи компоту із сухофруктів.

• Містять емоційну лексику та викликають паніку

• Масово розсилаються через соціальні мережі

• Офіційні джерела інформації (МОЗ, конкретна лікарня) про потребу у крові не повідомляють.

У воєнний час як укриття працюють станції метрополітену Києва, Харкова, Дніпра, а також підземні станції швидкісного трамваю в Кривому Розі.  Потрапити в підземку для укриття можна цілодобово. Зокрема й під час комендантської години. 

У Києві безкоштовний вхід під час повітряної тривоги — лише через турнікети ручного контролю. Щоб зайти у вестибюль у комендантську годину, викличте постового поліцейського. Для цього зателефонуйте за номером, розміщеним на вході в підземку або натисніть на дзвінок у вестибюлі біля входу в метро. Правоохоронці організують прохід в укриття.

У Харкові, Дніпрі та в Кривому Розі станції відчинено цілодобово. У Дніпровському метрополітені для матерів з дітьми відчиняють кімнати для обслуговуючого персоналу. Там тепліше, ніж на платформах станції, і є душ. Щоб потрапити туди, зверніться до працівника метро. 

Важливо! В укритті на станціях метро можлива перевірка документів, тож мати посвідчення особи при собі обов’язково. 

Не залишайте сховища,  доки не буде повідомлення про відбій тривоги.

У воєнний час як укриття працюють станції метрополітену Києва, Харкова, Дніпра, а також підземні станції швидкісного трамваю в Кривому Розі.  Потрапити в підземку для укриття можна цілодобово. Зокрема й під час комендантської години. 

У Києві безкоштовний вхід під час повітряної тривоги — лише через турнікети ручного контролю. Щоб зайти у вестибюль у комендантську годину, викличте постового поліцейського. Для цього зателефонуйте за номером, розміщеним на вході в підземку або натисніть на дзвінок у вестибюлі біля входу в метро. Правоохоронці організують прохід в укриття.

У Харкові, Дніпрі та в Кривому Розі станції відчинено цілодобово. У Дніпровському метрополітені для матерів з дітьми відчиняють кімнати для обслуговуючого персоналу. Там тепліше, ніж на платформах станції, і є душ. Щоб потрапити туди, зверніться до працівника метро. 

Важливо! В укритті на станціях метро можлива перевірка документів, тож мати посвідчення особи при собі обов’язково. 

Не залишайте сховища,  доки не буде повідомлення про відбій тривоги.

• Негайно прямуйте в найближче укриття. Якщо поруч із вами немає спеціально облаштованих сховищ, ви можете використати підземні станції метрополітену, цокольні та підвальні приміщення будинків, підземні паркінги та підземні переходи. Детальніше про укриття читайте в окремій довідці.
• За можливості передайте повідомлення сусідам.
• Пам’ятайте, що в мовах повітряної загрози час є критичним. Тому прямуйте до укриття якомога швидше, узявши із собою лише тривожну валізу. Детальніше про підготовку до надзвичайної ситуації читайте в окремій довідці.

•  Якщо тривога застала в дорозі до школи або садочка, працівники, діти й батьки мають терміново пройти до найближчого укриття.

• Якщо тривога лунає під час прийому/приходу дітей до закладу освіти, діти разом з працівниками терміново йдуть в укриття школи чи садочка. 

  Якщо дозволяє місткість укриття, то за погодженням з адміністрацією закладу, батьки також йдуть з ними

• Якщо батьки з дитиною під час повітряної тривоги в дорозі до закладу і йти залишається не більше, ніж  5 хвилин, вони швидко прямують до шкільного укриття. Утім, варто враховувати розпорядження місцевої влади, адже в деяких населених пунктах до укриття треба дійти за 2-3 хвилини. 

  Якщо за цей час дійти до закладу й укритися в ньому не можна, батьки з дитиною прямують до найближчого до них укриття. Адже, коли цей термін минув, заклад освіти уже не прийматиме дітей аж до оголошення сигналу «Відбій повітряної тривоги!».

• Чи продовжується навчання після відбою тривоги чи воно переходить у дистанційний чи змішаний формат, вирішує заклад освіти, дослухаючись до рекомендацій місцевих освітніх управлінь, місцевих органів влади, військових адміністрацій. Про план дій та продовження навчання батьків та учнів має сповістити адміністрація школи.

• Відповідальна особа, визначена заздалегідь або на місці, у разі сигналу тривоги вмикає систему оповіщення закладу.

• Учитель миттєво сповіщає учнів (словесно) про ймовірну загрозу та припинення заняття.

• Відповідальна особа разом з учителями координує перехід учнів і персоналу до укриття.

• Класи організовуються для евакуації двома колонами в приміщенні класу. Якщо мало простору, виходять групами. Молодшим класам (1 або 2 класи) необхідно надати помічників.

• Медпрацівник повинен перебувати у відведеному для нього місці для швидкої допомоги дітям і дорослим, якщо вона буде потрібна.

• Усередині укриття відповідальні особи стежать, щоб учні швидко та обережно зайняли свої місця. Потім перевіряють, чи всі на місці.

• Під час перебування в укритті вчителі мають провести заходи, щоб заспокоїти дітей та всіх, хто там знаходиться.

• Керівник закладу обов’язково має видати  наказ або розпорядження, як працюватиме заклад під час повітряної тривоги, й заздалегідь оприлюднити його для батьків.

• Бажано створити єдиний канал комунікації в закладі освіти між керівництвом закладу, учителями й батьками, щоб володіти оперативною інформацією щодо ситуації (групу або чат в одному з месенджерів).

• Керівництво школи має заздалегідь сповістити батьків,  де знаходиться укриття, аби вони знали,  де після закінчення повітряної тривоги можуть забрати дитину. Зокрема, на випадок, якщо під час тривоги зникне інтернет та мобільний зв’язок.

• Долучіться до каналу комунікації з учителями, керівництвом школи та іншими батьками.

• Дайте керівництву закладу свої контакти й контакти тих, хто може замість вас забирати дитину зі школи.

• Повідомте медпрацівника про деталі стану здоров’я дитини й особливості, якщо вони є.

• Потурбуйтесь, щоб дитина знала свій резус-фактор та групу крові, свої хронічні хвороби, якщо вони є.

• Складіть з дитиною безпечний маршрут до школи й у зворотному напрямку, де обов’язково мають бути укриття, які дитина зможе використовувати дорогою в разі сигналу повітряної тривоги. Поясніть дитині, що вона має рухатися тільки за складеним маршрутом, не зупинятися і нікуди не звертати.

• Дитина, якщо не має можливості швидко дістатися до школи або дому, за сигналом повітряної тривоги має йти до визначеного вами укриття й перебувати всередині до відбою тривоги.

• Навчіть дитину не торкатися оголених електричних дротів, невідомих предметів, проговоріть правила мінної безпеки.

• Проговоріть із дитиною, що вона має повідомити вас про своє місце перебування під час повітряної тривоги, як тільки дістанеться укриття.

• Якщо тривога застане дитину дорогою до школи й вона перебуватиме не в шкільному укритті, повідомте вчителя, у якому саме укритті вона перебуває.

Перед тим, як іти в укриття, перекрийте вдома газ, електрику та воду, зачиніть вікна й вентиляційні отвори.

Якщо ви не можете самостійно вийти з приміщення, повідомте про це сусідів.

В укриття не можна брати:

• легкозаймисті речовини;
• речовини з сильним запахом;
• громіздкі речі;
• тварин.

Осіб з дітьми розміщують в спеціально відведеному місці. Людей з поганим самопочуттям розміщують у медичній кімнаті або біля огороджувальних конструкцій і ближче до вентиляції. Важливо облаштувати окреме приміщення для туалету.

У споруді забороняється курити, шуміти, запалювати без дозволу свічки. Необхідно дотримуватися дисципліни та якнайменше рухатися.

Перебуваючи в укритті, слідкуйте за оголошеннями по радіо, не покидайте укриття до повідомлення про те, що виходити безпечно. Покинути приміщення раніше можна лише у випадку, якщо укриття пошкоджене.

• На період евакуації оголошується режим припинення вогню по всій лінії руху транспорту.
• У локації, про яку повідомляють заздалегідь, формують колону з автобусів з жителями міста або селища.
• До евакуаційної колони можуть приєднуватися і приватні автомобілі, які повинні рухатися чітко за маршрутом колони.
• У пункті призначення евакуйовані люди отримають допомогу, житло та харчування.

• по радіо та телебаченню
• через соцмережі та месенджери
• через рухомі групи з гучномовцями на вулицях

Варто стежити за офіційною інформацією на радіо, у медіа або слухати оголошення пересувних гучномовців. Якщо ви перебуваєте в укритті, слухайте сигнал “Увага всім” (сирена). Після неї перевірте інформацію з доступних офіційних джерел, наприклад по радіо. 

Якщо я не маю доступу до інформації про початок евакуації, не зможу почути сирену, не маю можливості пересуватись самостійно або перебуваю у заваленому бомбосховищі?

Спробуйте подзвонити на гарячу лінію Тероборони ЗСУ 0 800 507 028 або номери 101, 102 і повідомити про своє місцеперебування. Тоді місцева влада додасть вашу адресу до переліку тих, за якими потрібна допомога з евакуацією.

• Дотримуйтесь правил евакуації, наведених вище. Якщо ви виїжджаєте своїм ходом, дізнайтесь про умови та шляхи виїзду, не порушуйте встановлених правил та режимів.
• Зберіть найбільш необхідні речі, в тому числі документи, гроші, ліки, одяг та харчові продукти, детальніше читайте у нашій довідці. Можливо вам доведеться частину шляху долати пішки, враховуйте це під час пакування речей. Заплануйте зупинки та ночівлі, зберіть контакти та повідомте про ваш приїзд.

• Об’єднуйте зусилля. Дізнайтесь, хто ще може з вами пройти частину шляху, та координуйте зусилля, об’єднуйте та оптимізуйте ресурси: паливо, харчові продукти, ліки тощо.

• Рухайтесь обережно. На вашому шляху можуть трапитись небезпечні ділянки, не намагайтесь їх швидко перетнути, краще зачекайте, поки ситуація стабілізується.
• Повідомте про своє прибуття в органи місцевої влади та у волонтерські центри. Надайте інформацію щодо кількості осіб, віку, стану здоров’я, нагальних потреб.
• Просіть, але не вимагайте. Місцеві громади максимально залучені до влаштування прихистків і забезпечення переселенців всім необхідним, але їхні ресурси також обмежені.
• Уникайте конфліктів. Не обговорюйте політичні погляди та військову ситуацію. Агресія та вандалізм не є проявами патріотизму. Будьте чемними та доброзичливими.
• Зберігайте спокій. В критичній ситуації важливо зберігати стабільний психологічний стан. Допомагайте тим, хто відчуває перевтому, тривогу чи паніку, дотримуючись простих порад. Ретельно обирайте джерела правдивої інформації.
• Допомагайте. Ви можете поділитися ресурсами з іншими переселенцям, а також взяти на себе обов’язки з організації побуту та дозвілля або ж допомогти місцевій громаді.
• Плануйте свої подальші кроки, наскільки це можливо. Якщо ви збираєтесь залишитися у прихистку, організовуйте свій побут на довготривалий час. Якщо ж ви плануєте рухатись далі, прорахуйте маршрут та організуйте все, що необхідно для продовження шляху.

Критично важливо розбудувати логістичні ланцюжки та центри прихистку, які б дозволяли максимально ефективно розселяти людей, забезпечувати найнеобхіднішим, допомагати їм дістатися кордону. 

Приймати людей можуть не тільки великі міста чи районні центри. Значну частину переселенців можуть розмістити невеликі громади, які знаходяться як біля основних транспортних магістралей, так і ті, до яких добиратися трохи довше. Розповідаємо, що можуть зробити громади зараз, щоб бути готовими надати прихисток переселенцям.

• Люди, які виїжджають з зони бойових дій у бік західного кордону. Дуже часто вони проводять в авто по дві доби без сну і їжі. Тому навіть кілька годин сну у ліжку будуть для них за порятунок. Їм потрібна допомога на шляху до пунктів пропуску на західних кордонах України.
• Переселенці, які шукають прихисток в областях, де немає боїв. Такі люди планують зупинитися від кількох тижнів до кількох місяців. І дуже часто готові платити за оренду помешкання.
• Волонтери, які займаються постачанням засобів захисту, ліків та продуктів харчування. Багато з них курсують між північними і центральними регіонами на захід до кордону й назад. Вони проводять в дорозі десятки годин, тому потребують тимчасового місця для перепочинку.

• Спілкуйтесь із ними. Люди перебувають в стані шоку і стресу. Тому важливо їх підтримати, вислухати та заспокоїти. Спілкування вкрай потрібне, воно допомагає прибрати всі непорозуміння.
• Поясніть їм правила перебування у прихистку, розкажіть про можливості та обмеження, які існують. Це допоможе краще організувати побут. Крім того, чіткий порядок дозволить уникнути зайвих конфліктів та непорозумінь.
• Допоможіть людям харчами. Не говоріть передчасно про перебірливість переселенців в їжі – ви можете не знати, чи їдять вони м’ясо, чи мають непереносність лактози або ж харчові алергії. Осуд залиште для мирних часів.
• Організуйте їхній побут та постачання. Люди, які опинилися в новому для себе місці, повинні розуміти, до кого та як слід звернутися у разі виникнення нагальних потреб. Наприклад, не у кожній громаді може бути аптека з потрібними ліками – їх потрібно буде замовляти чи привозити з іншого населеного пункту.
• Знайдіть їм заняття, адже робота допомагає відволіктись. Дорослі переселенці можуть робити просту роботу і допомагати як в організації побуту прихистків, так і працювати на користь громади. Організуйте також дозвілля для дітей та підлітків (книги, іграшки, навчання) – в критичних умовах важливо створити для них відчуття затишку та безпеки.
• Допоможіть їм з плануванням. Дехто з переселенців захоче залишитися в громаді на декілька тижнів, дехто плануватиме дістатися кордону. Допоможіть їм організувати маршрут і знайти транспорт для продовження руху.

Якщо ви хочете стати волонтером, запропонувати свої послуги, речі, транспорт та іншу допомогу, звертайтесь до волонтерських координаційних центрів на місцях або до Української волонтерської служби.

Якщо ви готові прийняти у себе вдома сім’ю, яка шукає захисту, ви можете заявити про це на спеціалізованому сайті “Прихисток”.

• Замініть паролі в соцмережах, банківських акаунтах та на всіх сайтах, де може бути ваша персональна інформація, на надійніші. Усі паролі рекомендовано змінювати раз на місяць.

• Регулярно перевіряйте паролі на витік. Ось корисний сервіс, де можна це зробити.

• Використовуйте менеджери паролів – це спеціальні застосунки, які зберігають ваші паролі в зашифрованому вигляді, і вам не доведеться запам’ятовувати всі складні комбінації, а лише пароль від самого застосунку. (Рекомендовані: 1Password, KeePassXC, Dashlane або менеджери в антивірусних програмах).

• Двофакторна аутентифікація – це звичайна двоетапна перевірка при вході в акаунт. Налаштуйте її. Тоді при спробі зламу ви отримаєте SMS-повідомлення з проханням підтвердити вхід в акаунт.
• Встановлюйте екранний пароль, графічний ключ або біометричний захист (відбиток пальця, розпізнавання обличчя чи голосу) для розблокування пристроїв.
• Замініть стандартний PIN-код до SIM-карти.

• не містять поширених поєднань букв і слів; символів, що повторюються або йдуть один за одним (0000, 1111, abc123); вашого імені, прізвища, дати народження; імені, прізвища або дати народження ваших батьків, дітей, чоловіка або дружини
• натомість містять спеціальні символи, цифри, великі та малі літери в кількості понад 8, а також слова, яких немає в українській чи англійській, і, бажано, в інших мовах теж
• створені за допомогою сервісу генерування паролів (наприклад, cyberpolice.gov.ua/generate-password)
• використовуються тільки в одному сервісі (на кожен сервіс чи поштову скриньку – свій унікальний пароль)
• не зберігаються у вас на смартфоні або ноутбуці в нотатках чи на наліпці на вашому ноутбуці, що стоїть посеред офісу
• їх немає у базі haveibeenpwned.com
• їх не знають ваші рідні, кохані, колеги
• ті, що істотно відрізняються від минулого пароля, що використовувався на цьому ж сервісі

Підтримувати браузери у робочому стані – це своєчасно оновлювати їх, як і решту інстальованих на пристрої програм та саму операційну систему. А ще – завантажувати їх лише з офіційних сайтів і використовувати лише мінімум розширень до них.

Ось показники, які потрібно налаштувати у ваших браузерах:

Сhrome

У меню “Налаштування”

Конфіденційність та безпека – Безпека – Безпечний перегляд – Покращений захист

Конфіденційність та безпека – Безпека – Додатково – Завжди використовувати безпечне з’єднання

Завантажені файли – Завжди вказувати місце для завантаження

 Firefox

У меню “Налаштування”

Файли і програми – Завжди запитувати, де зберегти файли

Приватність браузера – Безпека – Блокувати небезпечний і шахрайський вміст

Приватність браузера – Безпека – Увімкнути HTTPS-режим у всіх вікнах

 Opera

У меню “Налаштування”:

Конфіденційність і безпека – Безпека – Увімкнути захист від шкідливих сайтів та завжди використовувати безпечні з’єднання

Завантаження – Запитувати папку збереження перед завантаженням

 Tor

У меню “Налаштування”:

Конфіденційність і захист – Захист – Рівень безпеки – Високий

Конфіденційність і захист – Захист – Підроблений вміст та захист від шкідливих програм – Блокувати небезпечний та обманний вміст

Конфіденційність і захист – Захист – Сертифікати – Запитувати у OCSP-серверів підтвердження поточного статусу сертифікатів

Конфіденційність і захист – Захист – Режим “Тільки HTTPS”

Основні – Файли та програми – Завжди видавати запит на збереження файлів

• Використовуйте лише ліцензійне програмне забезпечення із перевірених джерел (магазинів Play Market, App Gallery, App Store і Google Play чи офіційних сайтів-розробників). Звертайте увагу на те, хто опублікував додаток, адже деякі магазини мають сумнівні копії популярних додатків. Російські віруси нині часто поширюються через “піратські” програми.
• Не завантажуйте файлів і застосунків із невідомих джерел (сумнівні сайти, сторінки й канали в соцмережах, невідомі відправники).

• потенційно небезпечні розширення файлів: .exe, .bin, .ini, .iso, .dll, .com, .sys, .bat, .js, .apk;

• потенційно безпечні розширення файлів: .docx, .zip, .rar, .pdf.

• Встановили файл – перевірте його за допомогою антивіруса. Але нове шкідливе програмне забезпечення або код можуть бути визначеними тільки антивірусом, який регулярно оновлюється.
• Якщо не можете придбати платну версію програми, знайдіть безкоштовний аналог, але не завантажуйте зламаних версій платних програм: зазвичай вони містять шкідливий програмний код.
• Оберіть заборону встановлення застосунків з неперевірених джерел та автоматичного завантаження файлів, а для браузера – функцію “щоразу запитувати про місце зберігання файла перед завантаженням”. Якщо випадково перейдете за посиланням, яке автоматично розпочинає процес завантаження, він не розпочнеться, поки ви не підтвердите це.
• Уникайте використання застосунків російських розробників: ВК, Одноклассники, Яндекс.Браузер, 1С, Mail.ru та інші – росіяни можуть їх відслідковувати. Перед завантаженням обов’язково перевіряйте інформацію про те, хто розробник та власник застосунка, чи не заборонений він в Україні.
• Контролюйте дозволи, які запитує програма під час встановлення. Не всім застосункам для нормальної роботи необхідний доступ до вашої геолокації чи персональної інформації.
• Оновіть застосунки у своєму смартфоні та програмне забезпечення на компʼютері. Це необхідно, адже розробники постійно працюють над покращенням своїх безпекових протоколів.

Щоб приховати важливу інформацію під час війни, можна використати метод стеганографії. 

Стеганографія – це спосіб збереження/передачі інформації, при якому приховується факт існування цієї інформації. За її допомогою можна приховати важливі дані всередині іншого файлу, наприклад, картинки, яка не викликає підозр. Програми розпізнаватимуть та відкриватимуть лише зображення, і важко здогадатися, що всередині є файл. 

Для того, щоб приховати інформацію в сторонньому файлі, потрібні спеціальні програми чи додатки:

1. Для Windows (безкоштовні):

• • QuickStego 
  • OpenStego 

2. Для Android (безкоштовні):

• • PixelKnot 
  • Stephanie 
  • HIDIX 

3. Для iOS (платні):

• • Steganography: Hidden Message 
  • Paranoia Text Encryption PRO 

Для того, щоб приховану інформацію вилучити, потрібно зайти у відповідний додаток та зазначити пароль, за яким ви приховували дані. 

Наприклад, щоб приховати інформацію через додаток Stephanie, необхідно:

1. У додатку натиснути кнопку Conceal
2. Обрати картинку, де приховаємо файл
3. Обрати файл, який потрібно приховати
4. Натиснути Conceal

Щоб приховати інформацію через програму OpenStego, необхідно:

• Обрати файл, який потрібно приховати
• Ввести назву й папку збереження нового файла у відповідне поле
• Обрати алгоритм і ключ шифрування
• Натиснути кнопку Hide data

Стеганографія допомагає приховувати та передавати фото особистих документів, файлів з координатами місця перебування ворога. Приховувати такі файли найкраще в нейтральних картинках, щоб листування було буденним і не викликало підозр. 

Ворог не полишає спроб кібератакувати українців. Небезпечні файли хакери можуть розсилати в месенджерах, які ми використовуємо.

Часто ворог маскує такі повідомлення як такі, що надходять нібито від державних українських структур чи правоохоронних органів.

Запам’ятайте: державні органи й служби не розсилають у месенджерах повідомлення з проханням відкрити вкладений файл і не просять надати дані банківських карток, паспортну інформацію, дані персональних акаунтів у соцмережах тощо.

Ось правила безпечного налаштування популярних месенджерів:

Telegram

Відкрийте меню “Налаштування” та перейдіть у розділ “Конфіденційність та безпека”.

Оберіть у ньому такі пункти:

Хто може бачити номер телефону – Ніхто

Хто може знайти за номером – Мої контакти

Хто може бачити час моєї останньої активності – Ніхто

Хто може бачити фото та відео мого профілю – Мої контакти

Хто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень – Мої контакти

Хто може мені телефонувати – Мої контакти або Ніхто

У розділі “Виклики” для Peer-to-peer слід також встановити значення – Мої контакти
(це параметр, який дозволяє отримувати або не отримувати вашу IP-адресу користувачам, які вам телефонують)

Хто може додавати мене до чатів – Мої контакти

Двоетапна перевірка – Встановити пароль

 WhatsApp

Відкрийте меню “Налаштування”, перейдіть у розділ “Обліковий запис”, в якому оберіть “Конфіденційність”.

Оберіть такі пункти:

Востаннє в мережі – Ніхто

Фото профілю – Мої контакти

Групи – Мої контакти

Налаштування – Обліковий запис – Двоетапна перевірка – Увімкнути

Viber

Оберіть меню “Додатково” і налаштуйте там такі пункти:

Параметри – Виклики і повідомлення – встановіть тумблер навпроти “Блокування невідомих абонентів”

* “встановити” або “зняти тумблер” означає натиснути на перемикач біля параметру. Якщо він фіолетовий – функцію ввімкнено, якщо прозорий – функція не активна.

Параметри – Загальні – Використовувати проксі-сервер

Вкладку “Конфіденційність” налаштуйте таким чином:

• встановіть тумблер навпроти “Автоматична перевірка на спам”

• зніміть тумблер навпроти “Одноранговий зв’язок”

• встановіть тумблер навпроти “Запити”
• Контролюйте, хто може додавати вас у групи – перейдіть в “Настройка додавання в групи” і поставте галочку навпроти “Мої контакти”

• зніміть тумблер навпроти “Пропонувати друзів”
  

• Особисті дані – зніміть тумблери навпроти “Збирати аналітику”, “Дозволити персоналізацію контенту” та “Дозволити служби точної геолокації”

Зверніть увагу на функції “Запит ваших даних” і “Видалити ваші дані” та перегляньте, які саме дані про вас зберігаються на серверах Viber.

Signal

У меню “Налаштування” відредагуйте такі пункти:

Приватність – Зникаючі повідомлення – виберіть безпечний для вас період, упродовж якого в чаті зберігатимуться відправлені повідомлення (пропонуються опції від 30 секунд до 4 тижнів, також можна встановити власний таймер)

Приватність – Безпека програми – встановіть тумблер навпроти “Блокування екрану”

Приватність – Безпека програми – встановіть тумблер навпроти “Клавіатура в режимі інкогніто”

• Встановити надійний пароль  для доступу до облікового запису. Як це зробити, читайте тут.

• Використовувати функцію подвійної авторизації. Це означає, що, коли хтось захоче увійти в профіль з незнайомого пристрою, сервіс вимагатиме пройти додаткову ідентифікацію. У такому разі на вказаний вами номер телефону чи поштову скриньку надійде повідомлення з кодом підтвердження. Ви зможете попередити злам акаунту.

• Переглянути налаштування профілю в соціальних мережах та використати всі можливі способи захисту акаунту.

• Під час створення акаунтів у соцмережах використовувати як логін поштову адресу надійного сервісу, наприклад, Google, Yahoo. Але в жодному разі не російських!

• Не авторизуватися з незнайомих чи незахищених пристроїв. Після завершення роботи, можливо, ви забудете вийти з облікового запису або пристрій запам’ятає вказаний при вході логін та пароль. До того ж пристрій може бути ураженим шкідливим програмним забезпеченням для збирання та передавання відомостей про паролі та логіни зацікавленим особам.

• Не відкривати вкладень у повідомленнях від підозрілих або незнайомих вам людей. Адже саме фішинг є найпоширенішим способом отримання зловмисниками паролів до поштових скриньок та сторінок у соцмережах.

• Встановити антивірусні програми на пристрій. Вони допоможуть убезпечитися від “шкідників”. Більше – читайте тут.

• Не публікуйте в соцмережах інформацію, яка може загрожувати життю близької вам людини. Ідеться про фото- та відеоматеріали, за допомогою яких можна визначити місце перебування військового чи члена його родини.

• Не публікуйте в соцмережах інформацію про озброєння та діяльність військової частини чи формувань. Це може загрожувати життю та здоров’ю людей. Подібна інформація створює передумови для вербування спецслужбами росії.

• Обмежте доступ до приватної інформації (місце проживання, дата народження, навчальний заклад і т. п.) у налаштуваннях конфіденційності соціальної мережі.

• Виберіть налаштування, які найбільше захищають додаткові відомості про власника акаунта. Зокрема, не зазначайте геолокацію (місце розташування).

• Періодично переглядайте список «друзів» у соцмережах. Якщо серед них є незнайомі або підозрілі акаунти, видаліть, оскільки статус «друга» відкриває доступ до більшого обсягу приватної інформації про особу.

• Не використовуйте 

  • російські соцмережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також месенджер «Qip»;
  • російські пошукові системи «Mail.ru» та «Yandex».

  На вимогу спецслужб РФ вони можуть передавати відомості щодо персональних даних власників акаунтів (e-mail, номер мобільного телефону, дата та ІР-адреса реєстрації, дата та ІР-адреса останнього відвідування тощо).

• Не використовуйте російські мобільні застосунки «ДМБ Таймер», «ДМБ», «ДМБ Таймер +», «Дембель» та інші. Під час реєстрації в них вказуються власні персональні дані та військовий підрозділ, у якому проходять службу, а також дані товаришів по службі. І тоді вони отримують автоматичний доступ до геолокації, особистих контактів, фотографій, мультимедіа, файлів й документів, дозволяють читати, змінювати чи видаляти вміст на карті SD, переглядати мережеві з’єднання та отримувати повний доступ до мережі.

• Розповідайте про ризики онлайн-спілкування з незнайомцями та ймовірні наслідки.
• Нагадуйте, що не можна публікувати приватні фото, розголошувати персональну інформацію (адресу, номери телефонів та інші персональні дані) в соцмережах, у спілкуванні в месенджерах та чатах, а також брати участь в опитуваннях у мережі.
• Нагадуйте про ризик підхопити віруси при відкритті підозрілих посилань, вкладень, файлів. Допоможіть дитині встановити необхідні для захисту програми та налаштувати всі її гаджети.
• Домовтеся про часові ліміти для ігор на смартфонах та інтернет-серфінгу, стежте за їх дотриманням.
• Обговорюйте з дитиною інформацію, яку вона читає в інтернеті. Розповідайте про фейки.

• Навчіть дитину створювати надійні паролі та нікому їх не повідомляти.