Цікаві факти
Більш того, глухі можуть мати «музичний слух». Великий композитор Бетховен, наприклад, взагалі був глухим. Він приставляв до роялю кінець своєї палиці, а інший її кінець притискав до зубів. Таким чином звук доходив до його внутрішнього вуха, яке було здоровим.
Для прикладу, ви можете взяти в зуби механічний наручний годинник і заткнути собі вуха. Цокання годинника перетвориться на гучні удари – настільки воно посилиться. Дивовижні факти – майже глухі люди розмовляють по телефону, притискаючи трубку до скроневої кістки. Глухі часто танцюють під музику, адже звук проникає в їх внутрішнє вухо через підлогу і кістки скелета. Ось якими дивними шляхами доходять звуки до слухового нерва людини, але «музичний слух» при цьому залишається.
Інфразвук – це звукові коливання частотою менше 16 Гц. Саме інфразвуки, прекрасно поширюючись у воді, допомагають китам та іншим морським тваринам орієнтуватися в товщі води. Для інфразвуку не є перешкодою навіть сотні кілометрів.
Вплив інфразвуку на людину дуже цікавий. Відомий такий випадок. Якось в театрі для п’єси про часи Середньовіччя замовили знаменитому фізику Р. Вуду (1868-1955) величезну органну трубу, близько 40 метрів завдовжки. Труба видає тим нижчий звук, чим вона довша. Така довга труба повинна була видати вже нечутний людським вухом звук.
Звукова хвиля в 40-метровій трубі відповідає частоті близько 8 Гц. Конфуз вийшов, коли спробували на виставі скористатися цією трубою. Інфразвук такої частоти хоча і не був чутним, але близько підійшов до так званого альфа-ритму людського мозку (5 – 7 Гц). Коливання такої частоти викликали у людей паніку. Глядачі розбіглися, хто куди! Такі частоти взагалі небезпечні для людини.
Якщо ви коли-небудь проводили час на березі водоймища, то помічали, напевно, що в тиху погоду на воді майже немає хвиль, а в вітровий дощовий день – хвиль багато.
Хвиля – це спосіб переміщення однієї з форм енергії з одного місця на інше. Для зародження хвилі необхідна якась сила або енергія, а вітер якраз передає таку енергію воді. Тобто, хвилю створює вітер.
Який же рух відбувається в хвилі? В основному це рух частинок води вгору-вниз. Цей рух передається у напрямку до берега. Біля самого берега основа хвилі ударяється об дно, і рух хвилі сповільнюється із-за тертя. Гребінь хвилі продовжує рух, обрушуючись вниз і утворюючи прибій. Біля берега хвилі втрачають свою енергію.
Майже кожної зими, ми маємо можливість спостерігати узори на вікнах. Деякі зображення дуже красиві, схожі на складні малюнки. Для утворення інію на вікнах, як і на деревах, траві, потрібні певні умови. Іній утворюється з маленьких кристалів замерзлої води. Коли повітря, що містить багато вологи, охолоджується до точки замерзання, починає утворюватися іній.
Точка замерзання – це 32° за Фаренгейтом і 0° C на рівні моря. Коли повітря охолоджується, вміст вологи в ньому зменшується. Надлишок води конденсується на таких об’єктах, як шибка. Коли температура опускається нижче 0° С, вода кристалізується. Іншими словами, кристали льоду покривають поверхню води.
Чому ж в мороз з’являються малюнки на шибці? Самі кристали мають свою структуру, яка визначає малюнок. Крім того, подряпини на поверхні скла, частинки пилу, повітряні потоки допомагають створювати красиві узори на вікнах.
ХХІ століття – епоха, коли можна спостерігати за процесом, як явища, описані у творах авторів наукової фантастики, виходять за межі вигадки. Телепортація, про яку нам відомо з творів Чарльза Форта та братів Стругацьких, уже більше не просто казка, що нею могли б захоплюватися тільки діти; наразі вона є одним із напрямів фізичних досліджень, галуззю, яка стрімко набирає обертів. Нещодавно вчені з інституту Нільса Бора у Копенгагені знайшли спосіб безпосередньої передачі інформації, тобто без проміжних точок, чим зробили прорив у квантовій телепортації і уможливили її подальший розвиток. Також було досягнуто того, щоб дані зберігалися протягом тривалого часу.
За визначенням, телепортація – це переміщення на великі відстані (у перекладі з грецької “теле” означає “далеко”), однак дослідники поки що можуть передавати інформацію тільки на відстані до 60 сантиметрів. Незважаючи на це, автор дослідження Юджин Ползік запевняє, що вони збільшили б цей діапазон при наявності простору, тому телепортація інформації, скажімо, на супутник є цілком реальною.
Експерименти з квантової телепортації проводились ще з 2006 року, і з кожним роком збільшувалася відстань, на яку можна було б передавати інформацію. Наполеглива праця команди Ползіка, безперечно, дала позитивні результати: раніше атоми стикались між собою і зі стінками посудин, але завдяки ідеї покриття ємностей парафіном з внутрішньої сторони ця проблема вирішилась. Саме це і дозволило даним, що передаються, зберігатися на більш довгі проміжки часу.
Зроблене відкриття дозволить пришвидшити не тільки телепортацію матеріальних об’єктів, а і створення надпотужних квантових комп’ютерів.
Вагу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів. Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів.
Таким чином, за добу людина проводить через своє тіло значно більше повітря, чим їжі: в середньому за цей час тіло споживає близько 3 кілограмів їжі (твердої і рідкої). Втім, якщо врахувати, що повітря, яке вдихається, на 4/5 складається з азоту (який не має ніякої користі для дихання), то вийде, що добова вага повітря приблизно рівна добовій вазі споживаної їжі. Приведені оцінки — переконливий аргумент на користь необхідності достатньо частого оновлення повітря в житловому приміщенні.
Ніщо не може горіти ще раз, якщо вже згоріло.
Міхур круглий, тому що повітря всередині нього однаково тисне на всі його частини, поверхня міхура рівновіддалена від його центру.
Чорний колір притягує тепло, білий відбиває його.
Кнут видає клацання, тому що його кінчик рухається швидше за швидкість звуку.
Бензин не має певної точки замерзання - він може замерзнути при будь-якій температурі від -118 С до -151 С. При замерзанні бензин не стає повністю твердим, скоріше нагадує гуму або віск.
Яйце буде плавати у воді, в яку додали цукор.
Брудний сніг тане швидше, ніж чистий.
Граніт проводить звук в десять разів швидше повітря.
Вода в рідкій формі має більшу молекулярну щільність, ніж у твердій. Тому лід плаває.
Якщо склянку з водою збільшити до розміру Землі, то молекули, з яких вона складається, будуть розміром з великий апельсин.
Якщо в атомах прибрати вільний простір і залишити тільки складові їх елементарні частинки, то чайна ложка такої "речовини" важитиме 5.000.000.000.000 кілограм. З неї складаються так звані нейтронні зірки.
Швидкість світла залежить від матеріалу, в якому він поширюється. Вченим вдалося сповільнити рух фотонів до 17 метрів в секунду, пропускаючи їх через злиток рубідію, охолоджений до температури, дуже близькій до абсолютного нуля (-273 за Цельсієм).
Якщо кричати протягом 8 років, 7 місяців і 6 днів, то можна виробити достатньо енергії для розігріву однієї чашки кави.
Людське серце створює тиск, здатний розбризкати кров на відстань в 10 метрів.
Блоха може стрибнути на відстань, що в 350 разів перевищує довжину свого тіла! Все одно, що людина перестрибне через футбольне поле!
У Маріанській западині залізна кулька буде тонути більше години.
Пі-число (число пі) — число, яке дорівнює відношенню довжини кола до його діаметру. Пі-число представляється нескінченним десятковим дробом 3,14159265... Позначенням цього числа грецькою буквою http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ вперше користувався англійський математик У. Джонсон (1706), і воно стало загальноприйнятим після однієї з робіт петербурзького математика Л. Ейлера (1736). Назва та позначення http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ походить від початкової букви грецького слова http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi><mi>ε</mi><mi>ϱ</mi><mi>ι</mi><mi>φ</mi><mrow class="MJX-TeXAtom-ORD"><mover><mi>ε</mi><mo>´</mo></mover></mrow><mi>ϱ</mi><mi>ε</mi><mi>ι</mi><mi>α</mi></mstyle></math>" role="presentation">πεϱιφε´ϱειαπεϱιφε´ϱεια — периферія, коло.
Наприкінці XVIII ст. німецьким математиком І. Ламбертом і французьким математиком А. Лежандром було доведено, що число пі є ірраціональним, а в 1882 р. німецький математик Ф. Ліндеман довів, що воно не може задовольняти ніякому алгебраїчному рівнянню з цілими коефіцієнтами, тобто є трансцендентним.
З теореми Ліндемана випливає неможливість побудови за допомогою циркуля і лінійки відрізка прямої довжиною, що дорівнює http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ; ця теорема остаточно встановлює неможливість розв'язання задачі про квадратуру кола.
Вже з глибокої давнини робилися спроби знайти наближене вираження числа http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ за допомогою раціональних чисел. У древньому Єгипті при обчисленні площі круга для числа пі використовували значення
Давньогрецький вчений Архімед (III ст. до н. е.), розглядаючи окружність як границю послідовностей правильних описаних і вписаних багатокутників, коли кількість їх вершин нескінченно зростає, знайшов, що число пі знаходиться між
і
Наближення
знайдено було спочатку китайським математиком Цзу Чуї-чжі в другій половині V ст., а потім, значно пізніше, в Європі (у XVI ст.); це наближення містить помилку лише в сьомому знакові.
Надалі робилися численні спроби знайти більш точний вираз для числа пі. Наприклад, самаркандський вчений Джемшид ібн-Мауд-аль-Каші (перша половина XV ст.) обчислив 17 десяткових знаків http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ, голландський математик Лудольф ван Цейлен (початок XVII ст.) — 32 десяткових знаки.
В наш час завдяки застосуванню комп'ютерів http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ знайдено з величезною точністю.
До http://www.w3.org/1998/Math/MathML"><mstyle mathsize="1.2em"><mi>π</mi></mstyle></math>" role="presentation">ππ приводить також знаходження границі деяких арифметичних послідовностей і рядів. Вперше це виявив французький математик Ф. Вієт. В 1674 р. Лейбніц отримав повільно збіжний ряд, що представляє число:
Зручніший для обчислень ряд, одержуваний розкладанням arctg x при
Найкращу формулу для обчислення
Найкращу формулу для обчислення отримав Дж. Мечин, користуючись також розкладанням arctg x в ряди. Він обчислив пі-число з точністю до 100 десяткових знаків.
Число π зустрічається і в деяких формулах неевклідової геометрії, де воно, звичайно, не є відношенням довжини кола до його діаметра, а визначається чисто аналітично. Число π є також у відомій формулі Ейлера e2πi=1, з якої ще глибше з'ясовується природа числа π.
____________________________
ЦЮРИХ, 17 серпня 2021. Учені з Висшої школи прикладних наук швейцарського Граубюндена за допомогою суперкомп'ютера оновили значення числа Пі до 62,8 триліонів цифр, таким чином встановив світовий рекорд.
Для оновлення числа Пі спеціалістам знадобилось 108 днів і 9 годин. Це приблизно у 3,5 разів швидше, ніж за останнього світового рекорду 2020 року. Попередній світовий рекорд нараховував 50 триліонів цифр у значенні математичної константи.
"Высокопродуктивний комп'ютер Центру аналітики даних, візуалізації та моделювання (DAViS) превищів старий світовий рекорд у 50 триліонів пунктів на додаткові 12,8 триліона нових, до сих пір невідомих пунктів. Таким чином, десять останніх відомих цифр числа Пі тепер такі: 7817924264", - говориться у повідомленні Висшої школи.